23 Ноябрь 2014

В богословській академії УПЦ КП відбулася ІV Міжнародна наукова конференція «Православ’я в Україні»

Пленарне засідання відкрив доктор богословських наук, професор, ректор КПБА, митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній (Думенко).

 

З привітаннями конференції виступили народний депутат України, заслужений журналіст України Володимир Ігорович Ар’єв, заступник директора (виконуючий обов’язки директора) департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Васильович Юраш, настоятель парафії святого Серафима Саровського в Парижі протоієрей Серафим, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Михайло Володимирович Довбищенко, доктор історичних наук, професор, академік, завідувач кафедри українознавства унівеpситету “Львівський Ставропігіон” Віктор Святославович Ідзьо, кандидат історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства, теології і культурології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ігор Михайлович Коваль. Заступником директора департаменту у справах релігії та національностей Міністерства культури України Михайлом Євгеновичем Подюком було зачитане окреме вітання учасникам конференції від міністра культури Євгена Миколайовича Нищука. Крім цього, надійшли окремі вітання учасникам конференції від митрополита Паризького Мішеля (Ляроша) (Франція), від активного учасника попередніх конференцій почесного професора Волинського національного університету ім. Лесі Українки в м. Луцьк Любов Василів-Базюк (Канада).

З доповідями на пленарному засіданні виступили єпископ Ужгородський і Закарпатський Кирил (Михайлюк); доктор соціологічних наук, професор кафедри державної політики та управління політичними процесами Національної академії державного управління при Президентові України Марія Іванівна Пірен; доктор богословських наук, професор, викладач кафедри церковної історії Київської православної богословської академії Дмитро Власович Степовик; доктор історичних наук, професор, завідувачка відділу соціогуманітарних наук Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Киридон Алла Миколаївна; доктор філософських наук, професор, завідувач відділу геополітики та глобалістики Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії Валентин Семенович Крисаченко; провідний археограф відділу джерел з новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України Тетяна Іванівна Котенко та інші.

Бібліотека КПБА поповнилася новими виданнями, збірками документів, монографіями, журналами, брошурами та газетами, які презентували вкінці своїх виступів науковці.

Загалом у програму конференції ввійшло більше як 100 учасників, серед них понад 20 докторів наук та професорів, архіпастирі Української Православної Церкви Київського Патріархату – доктор богословських наук, професор, митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній (Думенко); доктор церковно-історичних наук, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк); доктор богословських наук, митрополит Паризький Мішель (Лярош) (Франція); митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф (Василиків); намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря єпископ Вишгородський Агапіт (Гуменюк); єпископ Ужгородський і Закарпатський Кирил (Михайлюк).

Наприкінці пленарного засідання виступив Патріарх Філарет. У своєму слові висловив радість з приводу зростання богословської думки в КПБА та проведення міжнародних конференцій, в яких беруть участь не тільки представники Київської православної богословської академії, але й багато інших наукових та навчальних інституцій України і не тільки. «Тема цієї конференції «Православ’я в Україні». Якщо коротко говорити чим займається Православ’я в Україні, то це боротьба, йде боротьба. Боротьба – це одна із властивостей Церкви. Тому що без боротьби християнства не існує. Якщо ми розгорнемо книги Нового Завіту й проаналізуємо, про що там пишеться, то там мова йде про боротьбу…». На завершення свого виступу Патріарх наголосив на необхідності утворення в Україні єдиної Помісної Церкви, а також на піднятті рівня навчальних закладів та співпраці зі світськими науковцями.

Після обіду розпочалася робота в таких секціях: «Священне Писання Старого і Нового Завіту» (модератори кандидат богословських наук, доцент, протоієрей Ярослав Романчук та аспірант Київської православної богословської академії, ієромонах Єфрем (Хом’як)), «Богослів’я» (кандидат богословських наук, доцент, протоієрей Володимир Сміх та кандидат богословських наук, священик Петро Бойко), «Сучасні проблеми духовності в українському суспільстві» (кандидат богословських наук, диякон Петро Лопатинський та доктор філософських наук, професор Ямчук Павло Миколайович), «Церковна історія» (з 5-ма підсекціями – «Джерела та історіографія» (доктор церковно-історичних наук, професор, протоієрей Віталій Клос, кандидат історичних наук, Кагамлик Світлана Романівна, кандидат богословських наук протоієрей Миколай Йосифчук, та доктор церковно-історичних наук, професор Преловська Ірина Миколаївна), «Постаті» (кандидат богословських наук, священик Сергій Колот та аспірант Київської православної богословської академії, ієромонах Михаїл (Карнаух)), «Церковна писемність» (кандидат історичних наук, Корнієнко В’ячеслав Васильович та кандидат церковно-історичних наук Олійников Валерій Андрійович), «Історія храмів та монастирів»). А також в секції «Історія культури та мистецтвознавство» (модератори доктор богословських наук, професор Степовик Дмитро Власович, та аспірант Київської православної богословської академії, ієромонах Феодосій (Ляхович)).

Також відбулося обговорення проведення ювілейних наукових заходів у 2015 році – 1000 ліття з часу упокоєння рівноапостольного князя Володимира Великого та 400-ліття Київської православної богословської академії, заснованої на базі Київської братської школи (1615 р.). За підсумками діяльності конференції буде підготовлена відповідна резолюція.

Збірник наукового заходу було вирішено опублікувати в одному томі, хоч і кількість поданого матеріалу заледве вмістилася на майже 1000 сторінках видання.