Духівники церков нагадують, що Великий піст — це період внутрішнього духовного очищення та вдосконалення. Сенс посту не в тому, щоб чогось не їсти, а у концентрації кожного на головному в житті. Тілесне постування лише допомагає зосередитися на внутрішньому світі: розібратися у цілях та цінностях, щиро покаятися та виправити свій шлях таким чином, щоб він вів до спасіння. Під час посту варто додати зусиль, щоб поглибити свої стосунки із Богом та людьми.
У перші віки християнства Великий піст охоплював лише Велику п’ятницю та Велику суботу. В ІІІ ст. постили вже цілий тиждень, а на початку IV ст., в пам’ять про сорокоденне перебування Христа у пустелі а також сорок років мандрів народу Ізраїля після втечі з Єгипту, був продовжений до сорока днів.
У цей період припиняють галасливі веселощі та розваги, звільнений час присвячують замисленню над жертвою Ісуса Христа, намагаються посилити справи милосердя та допомоги ближнім.
Протягом посту, за винятком кількох великих церковних свят, не вживають тваринної їжі. До речі, за даними Споживацької панелі домогосподарств в Україні, яку проводила компанія GfK Ukraine, 2009 року Великого посту дотримувалося 23% всіх домогосподарств:
У Західному регіоні частка тих, хто дотримується Великого посту, є найбільшою — кожне друге домогосподарство постилося в 2009. У Східному регіоні цей показник є найменшим (13% домогосподарств).
У Києві постилися 2009 року 19% домогосподарств,
в Дніпропетровську — 10%,
в Одесі — 12%.
у Львові — 50%.
Частка домогосподарств, які дотримуються Великого посту, в сільській місцевості є вдвічі більшою порівняно до частки таких сімей серед мешканців великих міст (із населенням понад 500 тис.).
Різниця між часткою жінок та чоловіків, які постили незначна. Але вік суттєво впливає на частку тих, хто дотримується Великого посту: серед домогосподарок до 30 років таких — 19%, а тих, кому понад 60 років — 27%.