16 Май 2013

У Києві впроваджують європейські стандарти щодо протидії ксенофобії та расизму

На сьогодні в Україні проживають представники 130 етнічних груп, діють близько 1,5 тисячі громадських організацій національних меншин та більш ніж 36 тисяч релігійних організацій. Прояви нетерпимості та упередженості мають місце лише на побутовому, локальному рівні і не набувають системного характеру. Це підтверджує і офіційна статистика. Так, у 2012 році правоохоронними органами по закінчених кримінальних справах зафіксовано не більше десяти злочинів на ґрунті расової, національної та релігійної нетерпимості. У першому кварталі поточного року зафіксовано лише один злочин з цієї категорії.

Лояльність українського суспільства відзначають і представники різних національностей. Як розповів “Хрещатику” голова Всеукраїнської громадської організації “Об’єднана діаспора азербайджанців України” Хікмет Джавадов, демократична та толерантна атмосфера, а також сприятлива політика держави по відношенню до національних меншин забезпечила зручність і захист громадян Азербайджану. “На сьогодні в Україні проживають кілька сотень тисяч азербайджанців. Активісти нашої діаспори — це громадські діячі, представники інтелігенції, бізнесу, культури і мистецтва. Більшість мають вищу освіту, українське громадянство, працюють, в тому числі і на державній службі. Зокрема є азербайджанці-науковці, викладачі, працівники прокуратури та МВС. З кожним роком збільшується і кількість студентів з Азербайджану в Україну. Це стало можливим завдяки тому, що тут створені умови юридично-правового характеру до азербайджанської молоді”,— додав пан Джавадов.

У свою чергу міська влада спільно з представниками громадських об’єднань реалізує низку заходів, щоб якщо не викорінити повністю, то звести до мінімуму прояви таких ганебних явищ як ксенофобія, расова та релігійна нетерпимість.  “Одним із основних наших завдань є збереження міжнаціонального миру і злагоди в місті та протидія проявам національної нетерпимості і ворожнечі”,— наголосив у коментарі “Хрещатику” заступник директора Департаменту культури КМДА — начальник управління у справах національностей та релігій Михайло Мошкола.

Зокрема створено тимчасову робочу групу для проведення перевірок у місцях, де здійснюється продаж літератури, що може містити матеріали, спрямовані на розпалення міжнаціональної ворожнечі. До складу групи увійшли представники структурних підрозділів КМДА, ГУ МВС у м. Києві та профільних правозахисних громадських організацій. Фахівцями вже було здійснено ряд перевірок, вилучено й направлено на експертизу примірники вказаної літератури до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Також спільно з ГО “S0S! Расизм!” розроблено рекламний макет з гаслом “Україна без расизму!”. До участі долучилися відомі діячі культури і мистецтв, журналісти і спортсмени. Проводиться робота і щодо діяльності “куточків толерантності” у підліткових клубах та інших культурно-освітніх закладах столиці.

Оскільки сфера міжнаціональних відносин є дуже чутливою та потребує своєчасних та зважених рішень, це питання знаходиться в полі зору Президента Україна Віктора Януковича. Зокрема нині в Україні триває робота над удосконаленням правової бази державної етнополітики, впровадження механізмів захисту прав окремих етнічних груп.

В цілому ж задля запобігання проявів недружелюбності Україна активізує міжнародні зв’язки з державами, які мають в нашій країні етнічно споріднені спільноти.

Також Україна приєдналася до міжнародних угод в галузі прав людини та уклала низку двосторонніх угод, що передбачають співробітництво у сфері захисту прав національних меншин. Ратифіковані резолюції та рекомендації міжнародних організацій, членом яких є Україна, інші норми міжнародного права, що регулюють етнонаціональні відносини