За повідомленням польського інформаційного ресурсу, Львівський римсько-католицький митрополит Мечислав Мокшицький зізнався, що йому «не вдалося досягти спільної позиції обох єпископатів». При цьому Мечислав Мокшицький вдався до різкої щодо українців риторики.
Так, він засудив ідеологію українського націоналізму, назвавши її «неоязичницькою». Крім того, він згадав про співпрацю українців із німцями, а також нагадав про український антисемітизм, хоча відомо, що поляки також активно співпрацювали з окупантами і демонстрували антисемітизм (наприклад, вартий уваги випадок із історії польсько-української війни 1918-1919 років, коли галицькими євреями, щоб захиститися від поляків, був створений т.зв. Жидівський пробоєвий курінь).
Істориками визнається, що Волинська трагедія – це складний історичний феномен. Відомі випадки, коли українці (передусім, цивільне населення) проявляли надмірну жорстокість. Бувало, що масло в вогонь україно-польського протистояння підливали німці та радянські партизани. Одначе українці захищали власні права на своїй землі. Перегляд польською стороною історичних подій на Волині міг стати кроком до примирення, з урахуванням визнання права українців на власні землі.
Спостерігачі вказують на «польський характер» РКЦ в Україні. Насамперед, це визначається тим, що нині при великому відсотку не-поляків серед римо-католиків України латинська ієрархія продовжує залишатися польською, що спричиняє певний конфлікт національних стереотипів.