12 Март 2013

Єпископи УГКЦ закликають не вдаватися до політичних маніпуляцій навколо Волинської трагедії


Єпископи УГКЦ стривожені тим, що «політично зумовлене маніпулювання обставинами цієї трагедії і затята непримиренність людських сердець поодиноких осіб або груп можуть лише роздмухати пригаслий вогонь міжнаціональної ворожнечі».

У Зверненні йдеться, що історикам ще належить багато попрацювати, щоб з’ясувати всі обставини й жахливі деталі перебігу українсько-польського протистояння та кровопролиття, їх гіркі наслідки, а також встановити імена тих, що постраждали. Проте одне є безсумнівним – перед Господом не має жодного виправдання навіть одне невинно знищене життя і навіть найменша заподіяна кривда.

«Братовбивство 1942–1943 років на Волині потребує насамперед християнської оцінки… Християнська оцінка Волинської трагедії, а також кривд у стосунках українців і поляків, що їй передували чи нею були зумовлені, – вимагає від нас їх однозначного засудження. З християнської точки зору, осудливими були як політика, спрямована на позбавлення права на самовизначення українців на своїй землі, так і збройне насилля супроти польського населення на Волині», – наголошується в посланні Синоду.

Єпископи підкреслюють, що Українська Греко-Католицька Церква бажає «продовжувати справу примирення двох братніх народів – польського та українського – задля взаємного прощення в ім’я справедливості». Автори документа підтримують заклик Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, вміщений у її Декларації «Знання минулого – шлях до майбутнього» від 3 жовтня 2012 року, в якій говориться про те, що слід протистояти релігійним і міжнаціональним конфліктам. «І ми повинні це робити як свідченням про добрі приклади співпраці, взаємоповаги, порозуміння і підтримки між представниками різних націй та релігій, так і вивченням, осмисленням та поширенням правди про минуле», – сказано у Зверненні єпископів до вірних.

Предстоятель УГКЦ блаженніший Святослав (Шевчук) з приводу 70-річчя Волинської трагедії заявив: «Ми кажемо, що хочемо будувати відносини між українським і польським народом у дусі взаємного примирення та прощення, щоб наше минуле не отруювало нашого майбутнього. Адже ми є два братніх народи, сини одної Католицької Церкви. І ми разом повинні визнати наші гріхи. Ми разом маємо перепросити один одного, обійнятися і будувати спільне європейське майбутнє».

Глава УГКЦ нагадує, що це справді була трагедія українського та польського народів, яка сталася у 1943-му, під час Другої світової війни. Трагедія полягає в масовому братовбивстві поляків і українців.

«Завдані тим конфліктом рани болять до сьогодні як українців, так і поляків. Тому, звичайно, потрібно просити Господа Бога необхідної благодаті для того, аби загоїти ці рани. Найкращий засіб загоїти рани й вшанувати жертв цього конфлікту з обох боків – правда про ці події, правда перед обличчям Ісуса Христа, який є Правдою», – наголошує Верховний архиєпископ УГКЦ.

Тож, продовжує він, зважаючи на цей біль, який вкотре відновлюється в тілі українського і польського народів, Синод єпископів звернув особливу увагу на цю трагічну подію, щоб, з одного боку, просити в Господа Бога дару зцілення, а з іншого – не дати можливості політикам маніпулювати цим болем, що його в собі носять два наших народи.

«Не можна виправдати навіть одне вбивство, яке сталося, з будь-якої причини чи з будь-якої сторони, тому що це є переступом Божої заповіді «Не вбий!»», – звертається глава УГКЦ до всіх вірних і небайдужих. Він наголошує на тому, що єпископат УГКЦ не хоче входити в історичну полеміку, а також не має на меті виступати зі звинуваченням когось. «Наше завдання – дати християнську оцінку тим фактам, аби ми справді могли загоїти наші рани, оздоровити пам’ять взаємним прощенням», – сказав на завершення блаженніший Святослав.