24 Апрель 2013

Бійка, гумові кийки і газ: громади УПЦ (МП) і УПЦ КП звинувачують одна одну в захопленні церкви у Новоархангельську

Як стверджує сайт УПЦ «Православіє в Україні», одразу по 17-й годині близько 20 осіб вдерлись на прилеглу до храму територію і почали штурм церкви, ламаючи її двері і знищуючи все на своєму шляху. «За 10 хвилин кількість бойовиків збільшилась до 100 чоловік, а потому – до 300, пише сайт, — Керує діями штурмового загону найманців від Удару і Свободи депутат Верховної Ради України Святослав Ханенко, який, підбурював вандалів активно нищити церковне майно, плюндруючи недоторканість святого місця».

Священик УПЦ (МП) Андрій Бобрик заявляє: «Депутат Ханенко сподівається, що за вчинений злочин він не відповідатиме – його врятує депутатський мандат. Від духовного він далекий, тому і святотатства не боїться. Але дії штурмових загонів Свободи – то привід для суспільства схаменутися. Безкарність цих молодиків має поганий приклад – їх наслідують і з ними беруть участь у бійках і силових штурмах вже бойові загони Удару. То невже влада не звертатиме уваги на таке неподобство, воно ж містить загрозу безпеці cуспільства? Силовий штурм храму – це попрання наших православних цінностей, зневага до предків і українства. Чи не є це добрим приводом започаткувати відкликання народних депутатів, які зневажають цінності народу, прикриваючись національною ідеєю».

Іншу версію подій озвучив прес-центр Київської Патріархії:

«23 квітня 2013 р. протистояння навколо храму святого Володимира у смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, яке після захоплення церкви рейдерами 19 квітня ц.р. перейшло з юридичної у силову площину, різко загострилося.

До храму на зустріч з парафіянами, які вимагають від влади звільнити захоплену рейдерами церкву, прибули представники політичних партій та громадських організацій, зокрема народний депутат України Святослав Ханенко (ВО Свобода). Загалом зібралося кілька сотень чоловік.

Людям було повідомлено, що протягом 19-22 квітня відбулися неодноразові спроби розв’язати конфлікт мирним шляхом – як на рівні місцевої та обласної влади, так і на столичному рівні. Проте, у підсумку цих спроб стало зрозумілим – ані представники  місцевої влади, ані церковне керівництво Московського Патріархату, яке стоїть за рейдерським захопленням, розв’язувати конфлікт не бажають.

Впевнившись у безплідності спроб видворити з храму рейдерів з допомогою умовлянь, а також зрозумівши, що влада і правоохоронці стоять не на сторожі закону, а на сторожі нападників, члени громади та їхні прихильники вирішили звільнити свій храм власними силами.

У відповідь на це «правоохоронці» застосували силу, фактично ставши на захист нападників: ногами і руками били вірян і журналістів. Представник Московського Патріархату, який у інтерв’ю своєму конфесійному ЗМІ слізно розповів про «беззаконня», бив дівчину, яка тримала прапор політичної партії «УДАР». Кілька сотень вірян і представників опозиційних політичних партій викрикували «Ганьба» і намагалися перелізти через паркан на територію церкви.

До мітингуючих приїхав голова Новоархангельської РДА – безпосередній учасник вчинених раніше фальсифікацій церковних документів пан Кожухар – і повідомив, що обласне керівництво сьогодні не приїде, що викликало чергове збурення серед людей.

Ігор Козуб, голова обласної організації партії «УДАР», уродженець Новоархангельська,  взяв під руку керівника РДА, Олега Кожухара, і вимагав, щоб він завів у храм священика Київського Патріархату протоієрея Іллю Совчна, який разом з громадою виплекав Володимирську церкву від фундаменту до хрестів на банях. Люди в свою чергу вимагають відставки пара Кожухара, який допустив подібну ситуацію.

Міліція почала топтати і бити ногами громаду. Також було застосовано гумові кийки і газ. Кийками били молодь, старих людей і журналістів. Журналіста місцевого інтернет-видання «Гречка» вдарили кийком по руці і голові, незважаючи на те, що у витягнутій руці він тримав посвідчення журналіста.

На місце подій приїхала бригада «швидкої допомоги». Декому з мітингувальників розбили голову до крові. Більшість людей були із дрібними ссадинами і синцями.

Мітингувальники просять «Беркут» піти з миром, самі ж обіцяють, що від храму не підуть, поки його не звільнять рейдери. Перед «беркутівцями» протестувальники розгорнули плакат «Українське – українцям». Священнослужителі УПЦ Київського Патріархату провели молебень за здоров’я постраждалих під час бійки Людмили та Леоніда, які перебувають у лікарні. Чоловіку розбили голову – лікарі наклали шви, дівчина, за твердженнями очевидців, має зламані ребра та ніс.

Проти ночі до храму, де відбувались заворушення, прибув заступник начальника УМВС Кіровоградської області Руслан Бугринець, який провів переговори з представниками громади і народним депутатом Святославом Ханенком.

Внаслідок переговорів з церкви під охороною «Беркуту» було виведено людей, які раніше захопили храм. Їх просто посадили у автобус, яким вони приїхали 19 квітня, і відправили геть з місця подій. Разом з ними від’їхали і представники Московського Патріархату.

Місцеві жителі кажуть, що за ці дні «ремонтники» винесли багато релігійних предметів (ікон та іншого), що потребує додаткової перевірки. Парафіяни зібрались навколо і проводили від’їзд рейдерів оплесками і водночас криками «Ганьба!»

Наразі церкву нібито візьме під охорону Державна служба охорони.»

Нагадаємо, що восени минулого року 300 прихожан Київського Патріархату заявили, що їх примушують у смт. Новоархангельськ переходити до Московського Патріархату. Пізніше Кіровоградська єпархія УПЦ КП повідомила, що «губернатор і його команда силоміць перевели парафію Київського Патріархату в Московський», після чого судові справи продовжилися.

Сайт Кіровоградської єпархії УПЦ (МП) дав свою оцінку останнім подіям:

 

Сегодня в районном центре Новоархангельске творились воистину невообразимые вещи. Собственно говоря, безобразия продолжаются и в те минуты, как пишутся эти слова. Но обо всем по порядку.

Сегодня группа политиков с флагами партий «Свобода» и «Удар» пыталась захватить православный храм Новоархангельска, причем захват происходил в прямом смысле слова силовыми методами. Около трехсот агрессивно настроенных людей, приехавших в райцентр (характерно, что среди них не было местных жителей, прихожан церкви), ворвались на территорию храма. Они ломали ворота, двери храма, пытались бить священников, которые находились во дворе храма, рвали на них церковное облачение, оскорбляли священнослужителей, грязно ругались. Не сумев попасть в здание храма, где изнутри закрылись несколько верующих, оказавшихся таким образом заложниками ситуации, они  устроили во дворе церкви по сути дела политический митинг, далекий от церковных дел. Выкрикивают оскорбления в адрес Православной Церкви, священнослужителей и даже жителей Новоархангельска, которые, по мнению этих людей, должны были их поддержать в неистовой ненависти к единой канонической православной вере.

На территории храма находятся правоохранители, которые пытаются сдержать агрессию пришельцев, но крики и вопли разносятся по всей округе, несмотря на темное время суток.

А теперь – о предыстории конфликта, который вырос в подобное безобразие.

Православный храм в Новоархангельске был сооружен в не таком уж и далеком 2001 году. Без сомнения, он очень нужен был жителям райцентра. Крестить детей, венчаться, отпевать и поминать близких новоархангельцы вынуждены были не в родном поселке, а в других населенных пунктах. Открытие и освящение храма стало тогда настоящим праздником для общины городка. Но уже в 2005 году обманом – без ведома учредителей  православной общины храма, его строителей и меценатов – и абсолютно тайно Ильей Совичем храм был введен в раскол.

Потом, после разговора с верующими, устыдившись своих действий, Сович каялся перед людьми и… несколько раз еще вводил религиозную общину в раскол, возвращал ее в лоно Святой Православной церкви и опять предавал свою и, что еще гнуснее, веру прихожан. По сути этот незрелый в своих взглядах священник, колеблясь между ортодоксальной верой и расколом, совершил грех неверия и вовлечения в него не одного-двух людей – целой общины.

Но в июле 2012 года, поняв наконец, что «идейные искания» Ильи Совича никак не являются образцом для верующих, община решила вернуть храм и свои души в лоно истинной православной веры. Людей поддержали учредители общины храма и те, кто его строил. Были оформлены и поданы в органы юстиции все необходимые документы для регистрации храма и православной общины, которая пожелала вернуться из раскола к праведной вере своих отцов.

Илья Сович и Марк (Михаил Левкив) подали иск против официальных областных органов юстиции, которые оформляли необходимые по закону документы. Состоялись суды. И Кировоградский окружной, и Днепропетровский апелляционный суды признали переход общины и храма в каноническое православие абсолютно законными. Казалось бы, вот он конец конфликта. Но верующие… не смогли зайти в церковь – им препятствовал в этом все тот же Илья Сович, к которому присоединилась группа сторонников его «идейных колебаний».

А недавно, 19 апреля, верующим новоархангельцам все же удалось зайти в свой храм, где они начали ремонтные работы, чтобы достойно в обновленном храме встретить праздник Пасхи. Илья Сович со своими подручными пытался препятствовать наведению порядка в запущенном за последние годы здании церкви. Верущие и строители, которые занимались реставрационными работами, вынуждены были закрыть двери храма и церковные ворота.

А сегодня случилось то, о чем мы сообщили вначале. Представителей оппозиционных партий, приехавших в городок, возглавляет народный депутат от «Свободы» Святослав (какая уж тут святость…) Ханенко. Среди агрессоров – несколько кировоградцев. Не имеющие никакого отношения к прихожанам храма, движимые исключительно своими политическими целями, амбициями и, видимо, далеко идущими планами по захвату душ православных верующих, они устроили в тихом и спокойном Новоархангельске нечто невообразимое. Православная община Новоархангельска считает происходящее испытанием, посланным людям свыше за грехи и не имеет намерения идти на поводу у тех, кто превращает важное дело веры в грязное политическое шоу.

В 22.00 23 апреля Новоархангельск все еще не спит…